5 факторів, що впливають на стан озимого ріпаку після заморозків

11.09.2019

Найбільш небезпечними для посівів озимого ріпаку є осінні та пізньовесняні заморозки. Саме вони, якщо припали на час розвитку рослин або дозрівання насіння, спричиняють найбільш відчутну шкоду. Ступінь пошкодження посівів заморозками залежить від таких факторів:

1.              Вологість рослини. Якщо ріпак містить багато вологи, замерзання молекул води між клітинами рослини може спричинити його значне пошкодження. При цьому не завжди вкриті інеєм посіви свідчать про їх ураження низькими температурами – іній свідчить лише про високу вологість повітря на момент настання заморозку.

2.              Швидкість зміни температур. Якщо впродовж тривалого часу утримується температура, близька до температури замерзання ріпаку, у його посівах відбувається поступове ущільнення клітинної структури рослин. Клітини формуються менші, але з більшим запасом швидкорозчинних речовин. Кількість молекул води у міжклітинних просторах зменшується. Рослини при цьому розвиваються повільніше, але стають більш стійкими до холоду. Якщо ж наступає тривале потепління, уже загартовані рослини можуть втратити стійкість до холодів, і тоді зниження температури всього до -5°C може стати для них критичним.

3.              Фаза розвитку рослини на момент настання заморозків. Швидкорослі сходи рослин у більшій мірі пошкоджуються заморозками, ніж рослини, які в холодних умовах уповільнюють свій розвиток. Фаза появи сім’ядоль більш «ризикована» з точки зору пошкодження заморозками, ніж фаза 3-4 листків.

4.              Ступінь замерзання рослини. Незначне промерзання, при котрому листя ріпаку набуває жовтого кольору, посівам не страшне. Якщо ж рослини стали бурими, це перша ознака їх пошкодження низькими температурами.

5.              Тривалість морозного періоду. Навіть значне зниження температури, якщо воно триває недовго, може не спричинити пошкодження ріпаку, тоді як невеликі, але тривалі, заморозки можуть стати причиною серйозних пошкоджень.

Оцінка пошкодженості посівів

·                 Потрібно пройти по діагоналі всього поля, оцінюючи стан рослин на площі 1 кв.м. через кожні 20-25 кроків. Про кожну оглянуту ділянку бажано відразу робити відповідні відмітки.

·                 Після огляду поля буде отримано опис стану приблизно 50-100 ділянок, за цими даними вже можна розрахувати, який стан рослин на тій чи іншій частині поля. Наприклад, на 80% поля відновлюється не менше 20 рослин на 1 кв.м., а засміченість бур’янами незначна, або ці бур’яни легко піддаються гербіцидному контролю. В такому випадку можна вважати, що потенційна врожайність поля все ще буде вищою, ніж за умови пересівання культури.

 Якщо під час заморозків сім’ядолі або листя ріпаку все ж були пошкоджені, слід почекати принаймні 10 днів, перш ніж впроваджувати якісь заходи. Лише через кілька днів (при сприятливих погодних умовах через 4-5, при несприятливих – через 10 днів) можна точно встановити кількість пошкоджених рослин, тому що точки росту у центрі листкової розетки ріпаку в багатьох випадках здатні відновлюватись. Якщо точка росту рослини має зелений колір – більш за все, вона відновиться. В такому разі врожайність культури буде вищою, ніж при пересіванні поля. Також слід урахувати, що при значній забур'яненості посівів ріпаку вірогідність пересівання поля буде вищою, оскільки конкуренція не дасть змогу рослинам компенсувати недостатню густоту посівів. При меншій забур’яненості рослини, що вижили, мають значні переваги у боротьбі за вологу, світло та поживні речовини. Тому, хоч густота посівів буде меншою, кількість стручків та насіння в них буде більшою. До того ж при пересіванні культури знадобиться багато часу для дозрівання – значно більше, ніж вцілілим рослинам, які відновлюють вегетацію після заморозків.